Марсія Барбоза — фізик-теоретик із родини низького середнього класу на півдні Бразилії. З перших днів навчання вона збалансувала свою наукову кар’єру з активною участю в науковій політиці. У цій подвійній ролі вона стала першим головою Робочої групи IUPAP з питань жінок у фізиці. Ця ініціатива була ключовою для підвищення обізнаності про становище жінок у фізиці в усьому світі та призвела до створення національних команд у понад 60 країнах, які досі працюють над збільшенням та покращенням участі жінок у фізиці. Цей рух призвів до численних змін політики в IUPAP, що принесло їй медаль Ніколсона Американського фізичного товариства. Марсія також обіймала посаду віце-президента IUPAP, під час якого вона діяла як перший захисник гендерних питань Союзу, впроваджуючи політику, яка просувала жінок на керівні посади в організації.
Крім своєї роботи в галузі гендерної рівності, Марсія Барбоза також є відомим експертом з водних аномалій. Її новаторські дослідження в цій галузі принесли їй престижну премію L'Oréal-ЮНЕСКО для жінок у науці. Її робота, яка зосереджена на розробці нових методів виробництва чистої води, є особливо важливою з огляду на нинішні глобальні проблеми нестачі води. На знак визнання її внеску в науку її було прийнято в члени як Бразильської академії наук, так і Всесвітньої академії наук.
Під час свого перебування на посаді директора Бразильської академії наук Марсія відіграла ключову роль у створенні Кодексу етики та поведінки та активно просувала інформаційні програми. Як науковий комунікатор, вона виступала з численними публічними лекціями. Її зусилля у просуванні науки принесли їй кілька бразильських нагород, у тому числі нагороду Анісіо Тейшейра від CAPES (Бразильська рада з вищої освіти), нагороду Сільвіо Торреса від FAPERGS і медаль за наукові заслуги від президента Бразилії.
Крім того, Марсія займається дослідженнями відкритої науки. Наукові відкриття, зроблені нею та її студентами, відіграли важливу роль у формуванні нової політики, зокрема програм «читай і публікуй», розроблених Радою вищої освіти Бразилії CAPES.
Зовсім недавно вона провела рік як секретар зі стратегічних програм і планування в Міністерстві науки, технологій та інновацій Бразилії (роль, еквівалентна віце-міністру), де вона сприяла створенню платформи різноманітності в G20 Innovation. Група. Вона також виступала за міжнародну ініціативу щодо тропічних лісів і закликала країни включити біорізноманіття до Глобального інформаційного фонду біорізноманіття.
Марсія повернулася зі своєї посади у федеральному уряді, коли її рідний штат, Ріу-Гранді-ду-Сул, зіткнувся з руйнівною повінню в травні 2024 року. Вона організувала групу дослідників для моніторингу ситуації та пропонувала місцевим і федеральним органам влади ініціативи щодо реконструкції на нових засадах. Ця Мережа надзвичайних ситуацій з клімату та навколишнього середовища стала інструментом для створення планів дій, включаючи програму викладання клімату та навколишнього середовища в школах.
Цю сторінку оновлено в січні 2025 року.
