Марсія Барбоза — фізик-теоретик із родини низького середнього класу на півдні Бразилії. З перших днів навчання вона збалансувала свою наукову кар’єру з активною участю в науковій політиці. У цій подвійній ролі вона стала першим головою Робочої групи IUPAP з питань жінок у фізиці. Ця ініціатива була ключовою для підвищення обізнаності про становище жінок у фізиці в усьому світі та призвела до створення національних команд у понад 60 країнах, які досі працюють над збільшенням та покращенням участі жінок у фізиці. Цей рух призвів до численних змін політики в IUPAP, що принесло їй медаль Ніколсона Американського фізичного товариства. Марсія також обіймала посаду віце-президента IUPAP, під час якого вона діяла як перший захисник гендерних питань Союзу, впроваджуючи політику, яка просувала жінок на керівні посади в організації.
Окрім роботи в галузі гендерної рівності, Марсія Барбоса також є відомим експертом з водних аномалій. Її новаторські дослідження в цій галузі принесли їй престижну премію L'Oréal-UNESCO для жінок у науці. Її робота, яка зосереджена на розробці нових методів виробництва чистої води, є особливо важливою, враховуючи сучасні глобальні проблеми водного дефіциту. На знак визнання її внеску в науку її було прийнято до членів Бразильської академії наук та Всесвітньої академії наук.
Під час свого перебування на посаді директора Бразильської академії наук Марсія відіграла ключову роль у створенні Етичного та поведінкового кодексу й активно просувала інформаційно-просвітницькі програми. Як популяризатор науки, вона прочитала численні публічні лекції. Її зусилля у просуванні науки принесли їй кілька бразильських нагород, зокрема премію Анісіо Тейшейри від CAPES (Бразильської ради з вищої освіти), премію Сільвіо Торреса від FAPERGS та медаль за наукові заслуги від президентства Бразилії.
Крім того, Марсія займається дослідженнями відкритої науки. Наукові відкриття, зроблені нею та її студентами, відіграли важливу роль у формуванні нової політики, зокрема програм «читай і публікуй», розроблених Радою вищої освіти Бразилії CAPES.
Зовсім недавно вона провела рік як секретар зі стратегічних програм і планування в Міністерстві науки, технологій та інновацій Бразилії (роль, еквівалентна віце-міністру), де вона сприяла створенню платформи різноманітності в G20 Innovation. Група. Вона також виступала за міжнародну ініціативу щодо тропічних лісів і закликала країни включити біорізноманіття до Глобального інформаційного фонду біорізноманіття.
Марсія повернулася зі своєї посади у федеральному уряді, коли її рідний штат, Ріу-Гранді-ду-Сул, зіткнувся з руйнівною повінню в травні 2024 року. Вона організувала групу дослідників для моніторингу ситуації та пропонувала місцевим і федеральним органам влади ініціативи щодо реконструкції на нових засадах. Ця Мережа надзвичайних ситуацій з клімату та навколишнього середовища стала інструментом для створення планів дій, включаючи програму викладання клімату та навколишнього середовища в школах.
Цю сторінку оновлено в січні 2025 року.
